Зміни до житлового кодексу, що можуть відбитися на роботі будівельного ринку та механізмах залучення коштів в будівництво.

5 жовтня було представлено новий законопроєкт. Він має досить символічний початок, нарешті пропонується виключити преамбулу Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983, в якій зазначається, що в результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції ми втілюємо в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства. Сам Житловий кодекс Української УРСР є також дуже застарілим і, на мою думку, підлягає скасуванню, або хоча б викладенню в новій редакції.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів об’єктів будівництва» може кардинально змінити функціонування будівельного ринку та механізми залучення коштів в будівництво.

Першою новелою для будівельного бізнесу є запровадження обов’язкової реєстрації права власності на майбутній об’єкт нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за замовником будівництва перед його відчуженням третім особам.

Також пропонується обмежити забудовників у способах залучення інвестицій. Така норма, як відомо, є і в діючому законодавстві, проте відсутня санкція за її порушення. Законопроєктом передбачено, що інвестиція може відбуватись за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості. В цю категорію включені також фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також продаж шляхом емісії цільових облігацій підприємств в якості особливих видів договорів купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості.

Договори, за якими буде відбуватися перехід прав на майбутні об’єкти нерухомості, будуть підлягати нотаріальному посвідченню.

Водночас законопроєкт передбачає, що правочин, за яким встановлюється право та порядок отримання права власності на об’єкт нерухомого майна, що на момент вчинення правочину не є об’єктом цивільних прав (не зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), або який укладено в порядку, що не передбачений законом, є нікчемним.

Авансові та інші платежі за попередніми договорами не можуть становити більше ніж 10% від суми основного договору, а попередній договір, укладений з метою приховання правочину з купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва або майбутнього об’єкту нерухомості, може бути визнаний судом недійсним.

Такі зміни означають, що забудовники будуть досить обмежені в механізмах залучення коштів у будівництво, а деякі передбачені чинним законодавством механізми (такі як житлово-будівельні кооперативи) залишаться поза законом.

Ще одним суттєвим обмеженням для забудовника є накладення обтяження при державній реєстрації речових прав на 10% від загальної площі квартир (13% у разі відсутності страховки) до моменту введення об’єкта в експлуатацію. У законопроєкті вказано, що мета такого обтяження — гарантування добудови об’єкта на випадок фінансової неспроможності замовника, проте, навряд чи такий механізм буде дієвим.