Замовити дзвінок
20.01.2026
Поворотний момент
Автор: Юрій Хапко, Керуючий партнер TOTUM LF, адвокат, к.ю.н.
Матеріал підготовлений для видання ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА та опублікований за посиланням https://pravo.ua/articles/povorotnyi-moment/
— Як ви оцінюєте стан будівельної галузі нині та якою бачите її роль у відновленні країни?
Масштаби знищення росіянами об’єктів критичної інфраструктури, логістики та цивільних об’єктів величезні. Загальна фінансова потреба на відбудову вже сягнула позначки в 530 мільярдів доларів США (відповідно до Rapid Damage and Needs Assessment). На жаль, на кінець війни ця цифра стане ще більшою.
Якщо відновлення критичної та соціальної інфраструктури намагаються проводити тут і тепер (паралельно з появою нових руйнувань), то масштабна реконструкція та будівництво нового житла, особливо на прифронтових і окупованих територіях, зрозуміло, розпочнеться вже після припинення бойових дій та триватиме щонайменше десятиліття.
Сьогодні через воєнні ризики, обмежені фінансові ресурси, складну логістику та брак кваліфікованих кадрів будівельна галузь переживає не найкращі часи. Однак весь український бізнес (і девелопери не виняток) перебуває в постійному пошуку нових шляхів розвитку. За останні три роки всі усвідомили, що треба якось жити в змінених реаліях, навчитись швидко адаптуватися, знаходити нові рішення, рухатись уперед попри все.
Тож якщо порівнювати з початком повномасштабного вторгнення, то на ринку нерухомості спостерігається повільне, але все-таки відновлення. Основний попит — на готове житло під ключ і підвищення інтересу до заміської нерухомості, особливо в безпечних регіонах.
Хто формує попит? Здебільшого це ВПО та сім’ї загиблих військових, які отримали виплати, а також ті, хто прагне легалізувати статки через придбання нерухомості з наступним перепродажем або здаванням в оренду. Щодо комерційної нерухомості, то це релоковані бізнеси та стратегічні інвестори, які бачать потенційне зростання цін після війни або в такий спосіб диверсифікують свої ризики.
Хоча ніхто не може точно сказати, коли закінчиться війна, готуватися до відбудови слід уже зараз, щоб не втратити час.
Потрібен стратегічний документ (road map), у якому будуть чітко окреслені механізми розбудови економічно важливих галузей та джерела фінансування. Будівельна галузь має увійти до п’ятірки основних драйверів економічного зростання.
— Яким, на вашу думку, може бути план відбудови країни та які умови необхідні для його реалізації?
Я б виділив три важливі тенденції, які точно вплинуть на повоєнне будівництво.
Перша — це модернізація інфраструктури із застосуванням сучасних енергоефективних та інноваційних технологій, що може бути цікавим для іноземних інвесторів, які прагнуть обмінюватися досвідом і готові ділитися найкращими практиками. Також важливим фактором для нових забудов стане забезпечення безпекових умов.
Друга тенденція: будівельна галузь стимулюватиме розвиток багатьох суміжних секторів економіки, таких як виробництво будівельних матеріалів, металургія, транспорт і логістика, що формуватиме сприятливе середовище для комплексних інвестицій.
Третя — саме будівельна галузь здатна позитивно вплинути на ринок праці, пропонуючи конкурентні зарплати під час буму будівництва й таким чином створюючи умови для повернення більшості українців додому.
Зрозуміло, що зростання темпів будівництва залежатиме від наявності стабільного фінансування галузі. І тут розраховувати лише на іноземних інвесторів не слід, мають бути потужні кредитні програми від держави. Сьогодні ми бачимо, що «єОселя» — інструмент непоганий, але слабенький. За даними на середину листопада 2025 року, за програмою видано лише 20 тисяч кредитів на суму 33,5 мільярда гривень. Поки що це крапля в морі. І якщо наша банківська система після завершення війни не буде готова розгорнути програму іпотечного кредитування з розумними умовами для населення, буде важко. Думаю, Нацбанк міг би почати працювати над цим завданням уже зараз.
Потрібен також контроль за процесами відбудови та пріоритетність у доборі проєктів, які реалізовуватимуться державним коштом. Вважаю, що обов’язково мають бути преференції для деокупованих і прифронтових громад, які постраждали найбільше.
Що стосується залучення зовнішніх інвестицій та допомоги міжнародних партнерів, то ключовою історією має стати формування правил гри на майбутнє: зрозумілих, прозорих, незмінних. Однозначно — впровадження європейських стандартів і проведення реформ (антикорупційної, судової, а також приватизації). Без довіри міжнародної бізнес-спільноти та з постійними корупційними скандалами інвестиційної привабливості нам не здобути.
— Удосконалення яких механізмів на ринку будівництва може пришвидшити процес відбудови?
Я б назвав декілька.
Важливим фактором буде імплементація європейських стандартів у сфері будівельних матеріалів та оновлення національних ДБН.
Також потрібна цифровізація всіх дозвільних процедур, таких як електронні декларації, повідомлення, містобудівні паспорти, через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.
Для підвищення конкурентоспроможності та прозорого інтелектуального планування необхідне впровадження BIM-моделювання для всіх об’єктів, що фінансуються державним коштом.
Найбільш вразливим до корупції інструментом досі залишаються Містобудівні умови та обмеження, які повинні бути трансформовані з квазідозвільних документів у простий публічний витяг із кадастру, доступний для будь-якої особи.
Серйозною проблемою також є відсутність сучасної містобудівної документації, оскільки лише сім громад в Україні затвердили плани просторового розвитку.
Без реформування законодавства про оцінку нерухомості, яке має бути наближене до міжнародних стандартів, та спрощення процедури переходу прав власності на землю з державної в приватну міжнародний бізнес не матиме підстав для масового заходу в Україну.
Надважливим фактором є і буде підготовка кваліфікованих кадрів для будівельної галузі. Ставка має бути на посилення та популяризацію профтехосвіти, дуальних форм навчання, сучасне оснащення навчальних закладів.
Підсумовуючи, можу зазначити, що український ринок нерухомості перебуває на порозі фундаментальної трансформації, де успіх залежатиме від здатності впровадити сталі правила, забезпечити прозорість фінансування та перейти від сприйняття проєктів виключно як квадратних метрів до бачення їх як безпечних, доступних і стійких просторів для життя.
Позитивний результат зумовлюватиметься тим, наскільки збалансованою буде співпраця держави, територіальних громад і приватного сектору, де в центрі буде людина як ключовий ресурс, навколо та заради якого все буде відбуватися, бо основний виклик на найближче десятиліття — це повернення наших людей.
Читать еще
Ефективні юридичні рішення для бізнесу
