Автор: Богдан Яськів, Старший партнер TOTUM LF, адвокат, к.ю.н.

Матеріал підготовлений для порталу ЛІГА:ЗАКОН та опублікований за посиланням https://bit.ly/3JmU0AT

Роботизована техніка та машинне навчання, IoT (Internet of Things), бездротові сенсорні мережі (WSN), кіберфізичні системи та штучний інтелект — вже давно не дивина для українських аграріїв. Сучасні цифрові рішення допомагають їм з оптимізацією використання ресурсів, впливають на скорочення витрат, підвищення якості продукції. З початком війни темпи впровадження технологій в агросекторі уповільнилися, однак робота з вже наявним арсеналом вимагає чіткого розуміння всіх юридичних особливостей їх застосування в умовах теперішнього часу.   

Сьогодні впровадження цифрових технологій в аграрному секторі дуже широке.  Мирні дрони відповідають за моніторинг полів, внесення добрив чи засобів захисту рослин, картографування земель. Використання автопілотів у керуванні сільгосптехнікою підвищує точність обробки полів, економить пальне та вирішує проблему дефіциту кадрів. Датчики для вимірювання вологості ґрунту, температури, рівня поживних речовин (IoT) суттєво економлять ресурси, що впливає на собівартість продукції, роблячи її більш конкурентоспроможною. За допомогою технологій AI, який здатний обробляти великі масиви даних — поточний стан посівів, погодні умови, результати попередніх обробок та інше — можна з високою точністю передбачати врожайність та загрози для різних культур, а також мінімізувати внесення нітратів та добрив у грунт, покращити смакові властивості врожаю та його якість. Технологія блокчейн гарантує прозорість, ефективність та безпеку в ланцюжку поставок, зокрема, допомагає відстежувати рух товарів від ферми до споживача, забезпечуючи автентичність продуктів та оптимізуючі логістику. 

Переваг виявляється чимало, а у воєнний час їх актуальність ще більше зростає. Але є й зротній бік медалі. Попри те, що всі ці технології дуже прогресивні, вони геть не з дешевих. Слід також враховувати недосконале українське законодавство, в якому ще немає належного рівня правового регулювання аспектів діджиталізації агросектору. Наприклад, відсутній спеціальний закон про БПЛА, а питання їх використання  базується на застарілих нормах Повітряного кодексу. Є також певні обмеження щодо збору даних та питання кібербезпеки, штрафи за несанкціоновані польоти дронів та порушення стандартів GDPR (для експорту продукції в ЄС), технічні складнощі з інтернет покриттям в сільськогосподарських районах, бракує фахівців з технічної підтримки тощо. Крім того, на застосування роботизованої техніки накладаються ще певні обмеження через воєнний стан. 

У цьому матеріалі пропонуємо разом розібратися з основними ризиками, які можуть додати клопоту фермерам під час війни, та спробуємо надати стислі рекомендації як їх уникнути. 

Що важливо знати про використання дронів в агробізнесі в умовах воєнного стану?

• На сьогоднішній день відсутній єдиний порядок видачі дозволів на польоти,  вимоги різняться залежно від регіону та органу, який їх видає  — СБУ, адміністрація, ЗСУ. Нечіткі терміни розгляду заявок ускладнюють планування, особливо для сезонних робіт.
• Дозволи на агропромислові цілі (моніторинг, обприскування, картографування) видаються частіше, якщо вони сприяють економіці чи продовольчій безпеці. Тобто бажано обґрунтувати доцільність, наприклад: економія ресурсів, підвищення врожайності тощо. 
• БПЛА з вагою понад 20 кг або ті, які використовуються в комерційних цілях (моніторинг полів, обприскування), підлягають обов’язковій реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден. Дрони до 20 кг для некомерційного використання не реєструються, але в агробізнесі (комерційна мета) потрібні дозволи. 
• Максимальна висота польоту дронів: 120 м (за винятком спеціальних дозволів) та не ближче 500 м до повітряних суден і 150 м до скупчень людей.

Для дозволу, в першу чергу, необхідно зареєструвати дрон та отримати унікальний операторський номер на Національній інформаційній системі про безпілотники (KSID). Далі пройти онлайн-курс навчання та отримати сертифікат оператора (A1/A3, що дозволяє керувати дроном у певних категоріях). Додатково може бути корисним також реєстрація дрона в системі виробника. 

Важливо пам’ятати, що у воєнний час використання дронів потребує додаткових дозволів та узгоджень, особливо в зонах, близьких до військових об’єкті, будь-який несанкціонований політ може кваліфікуватися як злочин (шпигунство на користь агресора). 

Постійно заборонені польоти над атомними станціями, гідроелектростанціями, військовими об’єктами, аеропортами, промисловими підприємствами підвищеної небезпеки, під час воєнного стану заборонені над територіями, наближеними до лінії зіткнення, військових об’єктів, стратегічних інфраструктурних об’єктів. Зони, де польоти заборонені чи обмежені можна знайти на сайті Державіаслужби та у спеціальних додатках (наприклад, DJI No Fly Zone Map).     

А відтак, для уникнення наслідків порушення правил та умов використання дронів, особливо під час воєнного стану власникам та операторам дронів слід: 

➡️ Отримати необхідні дозволи  на польоти — усі комерційні польоти дронів в Україні, особливо під час воєнного стану, потребують дозволів відповідних органів.

➡️ Пройти сертифікацію оператора — сертифіковані оператори мають вищі шанси отримати дозволи, знижують ризик помилок і штрафів, а також підвищують довіру з боку регуляторів. Можна записатися на курси операторів БПЛА, які акредитовані Державіаслужбою або партнерами наприклад, DroneUA, Український центр підготовки операторів БПЛА.

➡️ Перевіряти заборонені зони перед польотами — польоти в заборонених зонах (аеродроми, військові об’єкти, АЕС) або тимчасово обмежених під час воєнного стану зонах  можуть призвести до штрафів, конфіскації чи кримінальної відповідальності.

➡️ Документувати згоди сусідів — зйомка дроном може охоплювати сусідні ділянки, це порушує Закон України “Про захист персональних даних” і може призвести до позовів чи штрафів.

➡️ Отримати письмову згоду від власників сусідніх ділянок перед зйомкою чи польотами над їхньою територією.

➡️ Забезпечити захист даних — дані з дронів (зображення, аналітика ґрунту тощо) можуть містити конфіденційну інформацію, а їх витік підпадає під штрафи за Законом України “Про захист персональних даних” або GDPR (для експорту в ЄС).

➡️ Тестувати обладнання перед використанням — технічні збої через помилки GPS чи несправність камери можуть призвести до неточних даних та втрат врожаю.

➡️ Дотримуватись правил безпеки під час польотів — аварії чи порушення безпеки можуть призвести до травм, пошкодження майна чи кримінальної відповідальності.

➡️ Вести облік польотів і збоїв  — документація є доказом у разі перевірок, позовів чи страхових виплат.

Чому захист цифрових даних в агробізнесі такий важливий?

Серед даних, які можуть збиратися та оброблятися аграріями для власних потреб, можна виокремити наступні групи:

• Агрономічні — збираються IoT-датчиками, дронами, через супутникові зображення, з аналітичних платформ (Cropio, AgriChain).
• Операційні — дані про техніку, логістику, ресурси, час, вони збираються GPS-трекерами, в системах управління господарством, на ERP-платформах.
• Клієнтські — інформація про покупців, постачальників, контракти, сертифікати якості у CRM-системах, блокчейнах для відстеження ланцюгів постачання.
• Персональні — дані про, власників сусідніх ділянок, клієнтів тощо.

Серед наслідків, які пов’язані з неналежним захистом великих масивів даних, можуть бути: 

• Витік клієнтських даних може вплинути на укладання важливого експортного контракту. 
• Хакерські атаки на IoT-системи можуть нести загрозу втрати важливих даних чи збій у роботизованих процесах, наприклад, зупинку поливу. 
• Штрафи до 17 000 грн. за порушення ЗУ “Про захист персональних даних”.
• Штрафи до 2% річного обороту за недотримання GDPR для експорту в ЄС. 

Для організації ефективного захисту інформації варто:

➡️ Укладати угоди про конфіденційність із постачальниками (дронів, IoT чи софту DJI, Cropio) — варто передбачити заборону передачі даних без згоди третім особам, а також відповідальність (штрафи, компенсація) за витоки та перевірити, чи постачальник відповідає GDPR (для експорту).

➡️ Впровадити шифрування даних — захищає від хакерів під час передачі з дрона до сервера та зберігання.

➡️ Використовувати дрони та софт із вбудованим шифруванням, наприклад, DJI AES-256.

➡️ Зберігати дані на захищених серверах із SSL/TLS.

➡️ Уникати незахищених хмар (Google Drive без 2FA).

➡️ Проводити регулярні аудити кібербезпеки — вони допомагають виявляти вразливості IoT, дронів чи софту, знижуючи ризик атак на 80%.

➡️ Перевіряти софт, робити вчасне оновлення та патчі, а також мережу (Wi-Fi, 4G) та доступ до даних (паролі, 2FA), оновлювати прошивку дронів і софту (наприклад, Cropio).

➡️ Навчати працівників основам кібербезпеки — неправильне використання дронів чи софту може відкрити доступ хакерам до важливих даних.

➡️ Використовувати складні паролі (12+ символів) та розпізнавання фішингу.

➡️ Здійснювати резервне копіювання — втрата даних через збої чи атаки може зупинити операції, наприклад, прогноз врожаю.

➡️ Моніторити регуляції та оновлення чи зміни в законодавстві (наприклад, спрощення правил для дронів у 2025) чи нові стандарти кібербезпеки.

Договори з постачальниками технологій.

Аграріям також необхідно уважно ставитися до договірних відносин з постачальниками цифрових технологій — обладнання, програмного забезпечення та сервісного обслуговування. Ось три типи базових договорів та особливості їх складання, на які варто звернути увагу:

• Договір купівлі-продажу обладнання (дрони, IoT-датчики, GPS-трекери, автоматизовані системи поливу тощо) — підпадає під дію Цивільного кодексу України (статті 655-697). У ньому мають бути чітко прописані гарантії, умови повернення товару у разі невідповідності вказаним характеристикам, умови поставки а також всі форс-мажорні обставини, які впливатимуть на її строки.
• Ліцензійний договір — підпадає під дію Цивільного кодексу України (статті 1107-1114) та ЗУ “Про авторське право і суміжні права”. Він забезпечує надання доступу до програмного забезпечення (Cropio, AgriChain, OneSoil) для управління агробізнесом за моделлю “програмне забезпечення як послуга” (SaaS). Особливістю даного договору є право користування софтом (не володіння) через хмарний доступ, постачальник має надавати оновлення та здійснювати технічну підтримку. Серед істотних умов: визначення обсягу ліцензій (кількість користувачів, модулів тощо), частота та терміни оновлень, захист даних (відповідність GDPR, шифрування, NDA), відповідальність за збої в роботі софту та умови розірвання, повернення коштів за невикористаний період.
• Договір сервісного обслуговування — підпадає під дію Цивільного кодексу України (статті 901-907), регулює питання технічного обслуговування, ремонту, оновлення обладнання чи програмного забезпечення. Важливо передбачити в ньому чи буде це абонентська плата за обслуговування або ж фіксована плата за виклик спеціаліста, терміни виконання та гарантії на ремонт, наприклад. А також передбачити доступність запчастин (особливо для імпортних дронів) та наявність сервісних центрів та територіальної доступності до них. 

Запобігання технологічним збоям у роботі. 

Найбільш поширеними технологічними помилками у роботі обладнання чи ПО є:

• Несправність дронів (збій GPS, поломка розпилювача), IoT-датчиків (неточні показники вологості), автоматизованих систем поливу (приклад: дрон на Вінниччині через збій GPS розпилив пестициди на сусіднє поле, завдавши шкоди на 50,000 грн). 
• Помилки в аналітичних платформах (Cropio, AgriChain), що призводять до неточного прогнозу врожаю чи планування (приклад: софт на Черкащині видав помилковий прогноз посухи, через що фермер втратив 10% врожаю (200,000 грн).
• Хакерські атаки на IoT чи сервери, що призводять до втрати даних або зупинки систем (приклад: атака на IoT-систему на Харківщині зупинила полив на 5 днів, завдавши збитків на 300,000 грн).
• Несумісність обладнання чи софту, що викликає збої (наприклад, IoT-датчики не синхронізуються з платформою).

Щоб уникнути непередбачених витрат та мінімізувати ризики варто:

➡️ Обов’язково прописувати в договорах з постачальниками відповідальність за збої обладнання чи ПО, умови ремонту або ж розмір компенсації, гарантійні застереження (на 1-2 роки) та штрафи за затримку ремонту (1% від вартості за добу).

➡️ Страхувати технологічні ризики. Можна оформити поліс на обладнання та софт, який покриватиме збої, аварії та кібератаки. Його вартість обходитиметься власнику від 5,000 грн на рік. 

➡️ В обов’язковому порядку документувати всі технічні збої — вести журнал, в якому фіксувати  дату, опис сбою, підтверджуючі фото/відео, зберігати копії листування з постачальником чи сервісним центром. Ці дані будуть корисними для позовів чи отримання страховки.

➡️ Проводити тестування обладнання (дрони, IoT), оновлювати софт (DJI Pilot, Cropio) перед кожним сезоном. 

➡️ Використовувати шифрування даних (AES-256, SSL/TLS), укладати NDA з постачальниками, проводити аудит кібербезпеки (від 10,000 грн/рік). 

Підсумки

Цифровізація агробізнесу в Україні має значний потенціал для підвищення ефективності, конкурентоспроможності та сталого розвитку агробізнесу, особливо зараз, в умовах обмеженого фінансового ресурсу. Тому важливо не лише зберегти вектор на діджиталізацію, але й посилити його через реалізацію відповідних державних політик. Особливої уваги потребують такі кластери, як стимулювання нових стартапів, розробка власних інноваційних рішень, залучення інвестицій, прозоре регулювання ринку.   

14 липня українські аграрії відзначали своє професійне свято. Хочеться подякувати їм за те, що попри надзвичайно складні умови роботи Україна із хлібом, українська сільгосппродукція присутня на ринках наших зарубіжних партнерів, Україна активно надає продовольчу гуманітарну допомогу іншим країнам світу. Хочеться побажати їм, щоб конкурентність та цінність української агропродукції зростала на глобальному ринку не лише завдяки їх важкій щоденній праці, але й завдяки далекоглядній  державній політиці.