Що чекає будівельний бізнес у зв’язку з “затвердженням” історичних ареалів в місті Києві

03 серпня цього року Мінкульт повідомив про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів в місті Києві. З першого погляду у забудовників з’явився законний обов’язок погоджувати проєктну документацію та отримувати дозвіл в Мінкульті. Але насправді не все так однозначно.

Встановлення меж та режимів використання історичних ареалів відбувається шляхом затвердження Мінкультом окремої науково-проєктної документації, яка попередньо погоджується органом місцевого самоврядування. Старт розробки такої документації повинен відбуватися одночасно зі стартом розроблення історико-архітектурного опорного плану (ІАОП), за затвердження якого вже відповідальний орган місцевого самоврядування. Мінкульт лише попередньо погоджує такий ІАОП.

Однак окремої науково-проєктної документації щодо меж та режимів використання історичних ареалів не розроблялося: був розроблений лише історико-архітектурний опорний план, який містить окремий розділ щодо меж та режимів використання історичних ареалів (всього в місті Києві визначено 8 ареалів). ІАОП надійшов на розгляд Мінкульту, і Мінкульт, за результатами розгляду, Наказом №599 від 02.08.21 затверджує межі та режим використання історичних ареалів в місті Києві на підставі даних, які є в історико-архітектурному опорному плані.

Також Мінкульт фактично визнав протиправність своїх дій, оскільки в Наказі міститься пряме посилання на Протокол №14 від 14.07.21 засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкульті, де в п. 1.2. рекомендовано КМДА виступити замовником виготовлення окремої науково-проєктної документації “Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва” та прискорити її подання на розгляд Мінкульту.

За такого розвитку подій виникає питання: «Що ж саме затверджував Мінкульт?». Чіткої відповіді немає.

Саме тому у забудовників залишаються досить непогані шанси довести в судовому порядку, що історичні ареали в місті Києві так і не встановлені, і відповідно довести, що Мінкульт досі “ще не в грі”, тим самим реалізувавши будівельний проєкт без додаткових погоджень зі сторони уповноваженого органу охорони культурної спадщини.